підлий

підлий
-а, -е.
1) Який викликає осуд. Підлий вчинок. || Схильний до негідного вчинку, здатний на такий вчинок. || у знач. ім. пі́длий, -лого, ч., зневажл. Той, хто своїми вчинками викликає осуд. || Уживається як лайливе слово. || у знач. ім. пі́дле, -лого, с. Те, що викликає осуд, негативне ставлення.
2) розм. Дуже поганий; препоганий.

Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.

Игры ⚽ Нужен реферат?

Смотреть что такое "підлий" в других словарях:

  • виблідлий — а, е, діал. 1) Зблідлий. 2) перен. Вицвілий …   Український тлумачний словник

  • обрідлий — Обрідлий: рідко зарослий [2;XIII] …   Толковый украинский словарь

  • зблідлий — прикм. (про обличчя, шкіру людини який утратив природний колір, став блідим), поблідлий, збілілий, побілілий, пополотнілий, сполотнілий, помертвілий Пор. блідий …   Словник синонімів української мови

  • виблідлий — дієприкметник діал …   Орфографічний словник української мови

  • зблідлий — дієприкметник …   Орфографічний словник української мови

  • Неєдлий — прізвище …   Орфографічний словник української мови

  • підлий — прикметник …   Орфографічний словник української мови

  • поблідлий — прикметник …   Орфографічний словник української мови

  • зблідлий — а, е. Дієприкм. акт. мин. ч. до збліднути …   Український тлумачний словник

  • обрідлий — а, е, зах. Обріділий …   Український тлумачний словник


Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»